Про нас

Наші проекти


Фотогалерея

Ми у соцмережах

wikipedia    facebook

Moy mir    Vkontakte


Земляцтва


Партнери

Новини
27.11.2019 : Киев
Екскурсія по київському заводу Оболонь
Делегація «Товариства «Вінничани у Києві», на запрошення голови Хмельницького земляцтва Михайла Петровича Каплуна та президента ПрАТ «Оболонь» Олександра В’ячеславовича Слободяна, разом з іншими земляцькими організаціями побувала на цікавій екскурсії по київському заводу Оболонь.

На Богатирській у Києві, як кажуть, розташовано найбільший у Європі пивоварний завод. Плакат на вході: «7 тисяч оболонців працюють для 45 мільйонів українців».
Територія підприємства – 15 га.

Завод збудований до Олімпіади-1980 за допомогою чехословацьких спеціалістів. Місце розташування обрали, дослідивши характеристики води (артезіанської) в різних районах Києва. Тут – найкраща. Деякі інші заводи взагалі беруть поверхневі води, а це фу.

До 1986 року підприємство називалося Київський пивзавод №3.

Керівник «Оболоні» Олександр Слободян, фактично - найкрутіший український підприємець українського походження, першим у Радянському Союзі придумав брендувати пиво і замість «Жигулівського», «Російського» та ін. дав пиву назву «Оболонь». Також він придумав назву «Світле», сказав нам директор «Оболоні» з маркетингу Віталій Ткаченко.
Сам Віталій вважає «Оболонь світле» одним із найкращих пив у світі.
В «Оболоні» є власна солодовня в Чемерівцях Хмельницької області, яка виробляє більше 120 тисяч тонн ячмінного солоду на рік. Запущена у 2008 році як суперсучасна. В неї інвестували 100 мільйонів доларів.
«Оболонь» - єдина в Україні пивоварна компанія, в якої є власні агрофірми, селекція різних сортів ячменю для власних потреб, - це все з розповіді господарів пивзаводу. Віримо.
Цієї весни під Чемерівцями посіяно 3900 гектарів ячменю під майбутнє пиво на площах компанії «Оболонь-агро».

Сорт пива найбільше залежить від солоду – світлого, темного, горілого, карамелізованого, а це у свою чергу забезпечується різною температурою висушування солоду.
Хміль на «Оболоні» – вітчизняний та імпортований з Чехії й Німеччини.
Перший цех – варильний. Напис на дверях: «Зала варильних автоматів, категорія Д».

Таких цехів загалом п'ять. У цьому цеху – німецьке варильне обладнання фірми Ziemann, встановлене 2009 року. Це найсучасніший цех.

Термін виготовлення партії пива від подрібнення ячмінного солоду й до розливання в пляшки – 14-21 доба. Термін варки солоду займає приблизно 12 годин із паузами, з поступовим підвищенням температури з 45 до 75 градусів.

У варильному цеху відбувається затирання солоду (пророщеного й висушеного ячменю), реакція оцукрювання крохмалю в ячмені під дією ферментів.
Найбільший апарат тут – фільтраційний, він ввідфільтровує оболонки й інші непотрібні залишки ячмінного зерна від сусла.

Сусло різної концентрації кипить у чані з нержавіючої сталі. Далі непотрібні для пива білки осідають під власною вагою, і в наступний чан перекачується вже «чисте», освітлене сусло.

Отримана рідина по трубах перекачується через холодильне відділення в ЦКТ – циліндро-конічні танки, які видно з вулиці. Ємність ЦКТ – до 600 тисяч літрів.

Другий і третій цехи на шляху нашої екскурсії. Ці дві великі зали обслуговують усього два оператори на комп'ютерах, які контролюють технологічний процес.
А раніше мужики засипали в цистерни хміль і солод із мішків. На деяких заводах і досі так роблять.

Найстаріший зал. "Перший-другий порядок".

Тут – оболонки мідних варильних чанів, які стояли на «Оболоні» з початку її існування в 1980 році. Зараз їх залишили як ковпаки, тільки для того, щоб показувати під час екскурсій. А всередині – чани, встановлені в 2000-х роках під час модернізації.
В останні два роки для «Оболоні» майже закритий ринок у Білорусі. Експорт у цю країну впав на 80% після введення правил ліцензування. Його легко проходять російські та підприємства інших країн, а пиво «Оболонь» після ліцензування в Білорусі стало найдорожчим на тамтешньому ринку.

Нині «Оболонь» має форму власності ПАТ – публічне акціонерне товариство.
Пивзавод отримав приватизаційне свідоцтво №1 у 1992 році.
У 1996 р. структури Ахметова почали нелегальне скуповування акцій «Оболоні», а атаку з наміром заволодіти заводом почали в 2002-му. Відбити напади Ахметова вдалося через суди у 2006 році.

Немає жодної великої пивоварної компанії, яка б не зверталася до «Оболоні» з намірами її купити. Найбільше запитів – від «Хайнекена», який єдиний із великих пивних транснаціональних компаній ще не представлений в Україні. Але «Оболонь» усім відповідає відмовою і не проводить переговорів про зміну власності.
Відтак компанія може похвалитися 28-м місцем у світовому рейтингу виробників пива, хоча це суто український виробник.

Скляні пляшки для «Оболоні» виробляють в Рокитному Рівненської області.
Пиво «Оболонь» виробляють на трьох заводах: у Києві, Охтирці й Фастові (там завод найсучасніший). Причому «Оболонь світле» варять лише в Києві. Загалом в «Оболоні» по Україні десять підприємств, включно з безалкоголкою.
Пластик б/у з наших підприємств переробляється на бандажну стрічку й пластикові стільці та столи для кафе. Підприємство з переробки ПЕТ-тари розташоване в Олександрії. Загалом в Україні 188 підприємств розливають напої у ПЕТ-тару, і лише «Оболонь» переробляє пластикові пляшки».

На «Оболоні» є чотири цехи розливу. Найбільший в Україні та один із найбільших у Європі – придбаний у німецької фірми КНS – наливає 110 тисяч скляних пляшок на годину.
Він повністю автоматизований. Автоматика розбирає ящики, миє пляшки, автоматичні інспектори визначають ступінь чистоти за багатьма покажчиками, точність наливу і якість наклеювання етикетки.
У цьому цеху, який введено в експлуатацію 2004 року, за зміну працює лише семеро людей (переважно контролюють роботу автоматики). Є лише одна ручна робота – засунути стос етикеток в автомат для наклеювання.
Загалом, оболонське підприємство незмінно нарощувало рейтинг до 2008 року. Далі була криза, податковий тиск і т.п.
Завод працює цілодобово, але різні цехи мають великі перерви у своїй роботі.

Зараз частка ринку пива «Оболонь» в Україні – 26%.
«Оболонь» поступається САН ІнБев («Чернігівське», «Рогань») і "Карлсберг" («Львівське», «Славутич»). Ці великі іноземні материнські компанії дають українським «дочкам» дешеві кредитні ресурси й дешеву сировину, тому почали вигравати конкуренцію – за рахунок демпінгування та ін. «Чернігівське» догралося до того, що за минулий рік має мінус 30% прибутків.

«Але дивно, як, наприклад, можна розливати пиво «Львівське» в Києві або «Чернігівське» - в Миколаєві. Адже в різних регіонах України цілком відмінні характеристики води, і від цього залежить смак», – каже президент ПрАТ «Оболонь» Олександра В’ячеславовича Слободян.
Закінчилась екскурсія дегустацією різних сортів пива та розмовою з Олександром Слободяном
Від контакту пива з киснем починається процес окислювання, яке впливає на смак.
Щоб зменшити контакт із киснем перед розливом у пляшку накачують вуглекислий газ СО2, а під час розливу пиво його витісняє. Залишок газу виходить із пляшки під час відкривання, а додатково пиво не газують.
У нас усе натуральне. Вуглекислота – це результат природних процесів бродіння, вона виконує роль консерванта. Алкоголь – теж природній і т.д.

(На одному з великих підприємств конкурента «Оболоні», за нашими даними, пиво точно догазовують. Ми думали, що догазовують і на «Оболоні». Але кажуть – ні…)

Пастеризація відбувається для того, щоб убити одиничні клітини дріжджів.
У фільтрованому пиві – всього 5 клітин дріжджів на 0,5 літра. Це добре. У нефільтрованому – аж 250 тисяч на один мілілітр(!).

- У хмелі монахів були дикі дріжджі, і те пиво було більше схоже на брагу. Процес бродіння був довшим. А зараз на підприємствах використовуються культурні дріжджі, від їх якості на 70% залежить якість пива.

Кожне підприємство робить своє пиво на власній расі дріжджів. Так, «Карлінг» (єдиний сорт пива, який ми робимо за ліцензією) прислав нам з Англії одну клітину своїх дріжджів, і в лабораторії їх вирощували з пробірки до 5-літрової колби й далі.

Кожна компанія охороняє секрет своїх дріжджів, і ми не знаємо, які дріжджі в конкурентів. Це як мала дитина в кювезі, - каже Валентина Якимівна про збереження і розмноження дріжджів.

В одному мілілітрі рідини із дріжджами для сусла – 120-150 млн. клітин дріжджів.

«Оболонь» починала виготовлення пива з терміном зберігання 7 діб. А коли дійшли до 15 діб – це був «космос».
Але тоді не було такого сучасного обладнання, як зараз, таких миючих засобів, таких якісних інгредієнтів», - ще цитата Валентини Якимівни.

Також наші співрозмовник розвінчав два міфи.
- В Україні ні в кого немає пива з порошку. Нема сенсу це робити.
Так само ми не виготовляємо окремі партії пива на експорт і для внутрішнього споживання. Це нереально, бо весь процес комп'ютеризований, і розділити пиво неможливо.
Популярність «Оболоні» впала, бо вона стала «немодною». Молодь хоче нові марки і смаки.
Зараз модні малі пивоварні. Але їхній продукт – це просто хворе пиво. І, скажімо, за медовим тоном вони приховують пороки бродіння».



 Звертань: 34
Фото дня
Вінниччина
"Чечельницька весна"
Вінничани у Києві
Відродження музею М. Леонтовича, Галина Тарасюк на районній художній виставці разом з працівниками культури Теплицького району
Згадай батьківщину
Віртуальний проект Товариства «Вінничани у Києві» створений для інтеграції київських вінничан, полегшення спілкування між ними, встановлення контакту та нових корисних знайомств. Своїм завданням ми також вважаємо і збереження історії Вінниччини, популяризацію її культурних та духовних надбань, вшанування історичних місць та важливих подій, всісвітньо відомих постатей - вихідців з Вінниччини. Пропонуємо Вам ознайомитись з цікавими матеріалами та історіями, які розміщені за посиланням нижче.
Інтерв’ю
Опитування
Який сувенір ви привозите з Вінничини?
Вінницькі цукерки
Горілку ~Nemiroff~
Вінницькій хрін
~Мед Поділля~
Продукти ~АВІС~
Підписка
Я хочу отримувати останнi новини та цiкаву iнформацiю за цiєю адресою:
Погода
Яндекс.Погода
Яндекс.Погода
»   Новини     »   Персоналiї     »   Контакти     »   Наші фото     »   Запрошення до товариства